Енергоефективність  -  ключова складова енергетичної безпеки нашої країни. Одним з  кроків до досягнення енергетичної незалежності є енергоменеджмент та енергомоніторинг, як його складова.

59% громад ведуть енергомоніторинг, згідно з результатами дослідження «Стан впровадження систем енергетичного менеджменту в Україні», проведеного проєктом ГЕФ/ПРООН “Усунення бар’єрів для сприяння інвестиціям в енергоефективність громадських будівель в малих та середніх містах України шляхом застосування механізму ЕСКО” в січні 2023.

Це досить гарний показник. Проте, всередині груп за розміром населення цей розподіл нерівномірний. Енергомоніторинг ведуть:

• 100% громад з населенням понад 201 тис. осіб
• лише 43% громад з населенням менше, ніж 20 тис. осіб.

Проте, чинне законодавство вже зобов’язує центральні органи виконавчої влади, обласні та районні адміністрації, підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління органів державної влади, запровадити системи енергетичного менеджменту.

У зв'язку з цим на практиці виникає багато питань:

• Як запровадити систему енергетичного менеджменту у малих громадах за умови обмежених фінансових та людських ресурсів?
• Чи залежить ефективність енергоменеджменту від розміру громади?
• Як досягти успіхів у скороченні використання енергоресурсів та економії витрат та з чого починати запровадження енергоефективних заходів?

Для відповіді на ці питання  пропонуємо приклади успішного запровадження системи енергоменеджменту у шести громадах з різною кількістю населення. Хочемо історіями їх успіху надихнути ті громади (41%), які ще не використовують інструменти енергоменеджменту. Розвиток впровадження енергомоніторингу та енергоменеджменту на регіональному рівні допоможуть громадам економити кошти та зберігати навколишнє середовище, а також будувати сильну енергетично незалежну державу.

Хочемо також подякувати наступним громадам за їх допомогу у написанні статті, а також за їх видатну діяльність у запровадженні системи енергетичного менеджменту.

Населення, тис. осіб	Назва громади	Затвердження посади енергоменеджера	Декларація енергетичної політики	Кількість будівель	Будівлі охоплені енергомоніторингом	Програмний продукт	Кількість ЕСКО-договорів
12	Мамалигівська сільська територіальна громада	Так	Ні	33	86%	"ASEM"	0
18,4	Хотинська міська територіальна громада	Так	Так	48	100%	"ASEM"	0
34,1	Первомайська міська територіальна громада	Ні	Ні	26	85%	"ФІАТУ"	4
48	Добропільська міська територіальна громада	Ні	Ні	65	92%	АІС Енергосервіс	0
69,4	Ніжинська міська територіальна громада	Так	Ні	116	100%	Умуні (uMuni)	12
73,8	Коростенська міська територіальна громада	Так	Так	160	51%	"ФІАТУ"	4

 

Мамалигівська сільська територіальна громада

 

Карта громад. Ресурс - https://www.oporaua.org/longrid/map_2020.html

В Мамалигівську громаду входять 8 населених пунктів (6 сільських рад), в яких розташовано 33 громадські будівлі. Ці заклади - це основні споживачі енергоресурсів громади коштом місцевого бюджету.

Утримувати стільки комунальних закладів в опалювальний період дуже дорого, враховуючи постійний ріст цін на енергоносії, та факт того, що більшість будівель побудовані за радянських часів, і відповідно енергозбереження таких будівель на доволі низькому рівні, а коефіцієнт корисної дії системи опалення близько 65-70%. 

Питання енергоефективності та економії енергоресурсів в громаді є актуальним з часів об’єднання у 2015-2016 роки. На початку роботи стало корисним те, що працівники ОМС, вже мали досвід роботи з проєктом направленим на термомодернізацію та підвищення енергоефективності Мамалигівської ЗОШ (в теперішній час - Мамалигівський ліцей). В ході цього проєкту були замінені всі старі дерев’яні вікна та двері на нові енергозберігаючі. Втілення цього проєкту згуртувало мешканців села, вони створили громадську організацію "Відродження", навчилися співпрацювати з іншими ГО, з місцевою, районною та обласною владою.

Мамалигівський ліцей

Другим визначальним фактором стала можливість отримати величезну підтримку від західних партнерів. USAID, GIZ, U-LEAD неодноразово підтримували Мамалигівську та десятки інших громад по всій Україні на шляху до запровадження енергоменеджменту. Вони запрошували досвідчених енергоменеджерів для навчання  теоретичних основ та практичних аспектів впровадження системи енергоменеджменту.   

Допомога була різноплановою. Наприклад, усім громадам-учасницям проєкту GIZ "Енергоефективність в громадах ІІ" по закінченню 1-го року  навчання подарували  "набір енергоменеджера", який складався з: лазерної лінійки; приладів для виміру температури та вологості повітря; тепловізора з фотофіксацією; приладу для вимірювання напруги та споживання електроенергії техніки; приладу для вимірювання рівня освітлення тощо. Також, в рамках проєкту громаді оплатили підключення до автоматизованої системи енергомоніторингу та абонемент на дворічне користування системою.

Набір енергоменеджера

Дуже важливим кроком в рамках вищезгаданого проєкту GIZ було розроблення Плану дій сталого енергетичного розвитку (ПДСЕР) на 2020-2025 рр., мета якого, базуючись на розрахунках, виділити проблемні місця громади, та розписати план дій на 5 років для їх покрокового усунення, щоб в результаті підвищити енергоефективність громади та зменшити викиди вуглекислого газу в атмосферу.

На початку 2019 року громада завершила перший етап навчання в рамках проєкту, а також стала підписанткою Угоди Мерів.

В тому ж 2019 році відділу будівництва, архітектури та ЖКГ (відділ БА та ЖКГ) додали повноваження у сфері енергомоніторингу, внесли зміни до штату та відкрили посаду - "спеціаліст з енергоменеджменту" при відділі БА та ЖКГ.

Громада  дуже вдячна за ініціативу та зусилля у запровадженні системи енергоменеджменту голові Мамалигівської сільської ради Аркадію Шові,  заступнику голови сільської ради Володимиру Антончуку  та начальнику відділу буд. арх. та ЖКГ Юрію Дімітрішину і керуючій справами Олені Думініка.

В період з 2016 до 2018 року, споживання природного газу кожного року зростало в середньому на 2,5 – 3 %. В період з 2018 до 2019 року споживання зросло приблизно на 1,5%. В період з 2019 до 2020 споживання енергоресурсів зменшилось приблизно на 7%.

З витратами на електроенергію на вуличне освітлення ситуація схожа, в період з 2016 до 2018 року споживання зростало, була проведена модернізація вуличного освітлення, замінені старі лампи на нові економні та встановлені автоматичні таймери-пускачі, що дало змогу регулювати час роботи вуличного освітлення, створити зручний та економний графік освітлення.

Хотинська міська територіальна громада

Карта громад. Ресурс - https://www.oporaua.org/longrid/map_2020.html

Хотинська міська рада запровадила енергомоніторинг у 2016 році. Тоді ж громада стала підписанткою Угоди мерів, підготувала ПДСЕР, а також вступила в Асоціацію енергоефективних міст. На той час енергомоніторинг охоплював лише раду – об’єктів було мало, енергоменеджмент не був добре розвинений.

У 2020 році до громади приєдналися нові будівлі та постало питання впровадження в цих будівлях енергомоніторингу. Наразі відділ енергоефективності Хотинської міської ради складається з трьох енергоменеджерів (начальник і два спеціалісти).

Працівники відділу ЖКГ, інфраструктури та енергоефективності Хотинської громади

Найбільша увага в  роботі енергоменеджерів приділяється співпраці з завгоспами закладів, адже саме на них лежить ключова роль в енергомоніторингу – передавання показників споживання. Щоденно в один і той самий час завгоспи заносять всі дані в програму з енергомоніторингу, що дозволяє  кожного дня відстежувати показники споживання у громаді  та  щомісячно робити звіти. Іноді виникали проблеми з тим, що завгоспам треба нагадувати про передачу показників. Радує, що більшість завгоспів розуміють важливість цієї роботи. Наразі в громаді також розвивається система мотивації для відповідальних осіб, щоб підвищити їх ефективність.

У 2020 році з ініціативи міського голови громада взяла участь у конкурсі GIZ і отримала можливість навчатися на вебінарах. Завдяки навчанню енергоменеджери вивчили багато нового: застосували портфоліо аналіз серед усіх 50 будівель, визначили енергозатратні об’єкти, на які слід звертати увагу. Застосовуючи знання, отримані під час навчання, змогли визначити сільський садочок і спортивну школу, які споживали найбільше  ресурсів і потребували першочергового впровадження енергоефективних заходів.

Громада активно впроваджує також альтернативні джерела енергії. Поряд з газовим котлом поставили твердопаливний. У 2022 році на грудень місяць  не розпочинали навіть ще топити газом, бо вистачає альтернативної енергії. Наразі в планах встановити альтернативні відновлювальні джерела енергії на лікарні й на водоканалі.

За 2021 рік громаді вдалося досягти економії у 23% (46000 м3 газу + електроенергія). Так у 2020 році  споживання досягало 6 млн 70 тис. кіловатів, а у 2021 році – вже лише 4 млн 650 тис. кіловатів. Важливо, що скорочення 23% протягом року відбулося не шляхом вкладання коштів, а виключно внаслідок запровадження  енергомоніторингу та енергоменеджменту. У майбутньому громада планує перейти від ручного моніторингу до більш інноваційного автоматичного збору даних з лічильників.  

Завдяки регулюванню споживання та незначним модернізаціям, на які взяли кошти з економії, змогли досягти значного зменшення витрати ресурсів.

За 2021 рік витрати на енергоресурси зменшилися на 980 тис. грн. Ця сума була озвучена на сесії й пізніше громада змогла ці кошти витратити на інші потреби, в тому числі на енергоефективні заходи. На частину коштів модернізували котельню, оскільки коштів у комунального підприємства на це не було, провели також ремонт внутрішніх систем опалення. 

Первомайська міська територіальна громада

Карта громад. Ресурс - https://www.oporaua.org/longrid/map_2020.html

Ініціатором запровадження енергоменеджменту був перший заступник міського голови Антон Орєхов, що пройнявся ідеєю впровадити систему енергоменеджменту в місті Первомайську завдяки участі у тренінгах GIZ.

Спочатку громада затвердила нормативну документальну базу, визначила структуру системи енергоменеджменту, впровадила онлайн-систему енергомоніторингу, щоденний облік енергоресурсів, аналітику даних програми для розробки заходів з енергоефективності. Щорічно здійснювали розробку комплексної програми з енергозбереження в громаді, брали участь у різноманітних проєктах та ініціативах, одна з яких європейська ініціатива «Угода мерів - Схід», згідно з якою місто взяло на себе зобов’язання підвищувати енергоефективність та нарощувати використання відновлювальних джерел енергії з метою скоротити викиди CO2 щонайменше на 30% до 2030 року. У 2021 році Європейською комісією було затверджено «План дій сталого енергетичного розвитку та клімату міста Первомайський».

Завдяки впровадженню системи енергомоніторингу та вжитим заходам з енергозбереження у 2021 році (порівняно з базовими рівнями) громада досягла економії теплової енергії 18,19% (1 810 605 кВт або 1556,84Гкал). Економія електричної енергії: 19,08% (304505,48 кВт).

Первомайська громада запровадила низку заходів в галузі енергоефективності:

• Виконується ряд проєктів від німецьких партнерів GIZ - заміна старих ламп на led-лампи, заміна вікон та дверей на енергозберігаючі, утеплення стелі, стін будівель відділу освіти, культури, об’єктів медицини.

 

Мер Первомайського отримує від GIZ чемодан енергоменеджера

• Виконуються проєкти від Північної екологічної фінансової корпорації НЕФКО (повна термомодернізація двох закладів освіти).
• Проєкт від Українського фонду соціальних інвестицій (термомодернізація частини лікарні).
• Проект Угорська Екуменічна служба (заміна вікон та дверей на енергозберігаючі у двох садочках).
• Впровадження ЕСКО-контрактів в трьох ліцеях громади та будівлі виконкому.
• Зелена енергетика: встановлено вуличні ліхтарі на сонячних батареях в чотирьох місцях міста: в частині скверу, на подвір’ї ліцею №6, на дитячому майданчику та у парку біля палацу культури «Хімік».
• Щорічно проводяться Дні сталої енергії для інформування мешканців міста з питань енергоефективності та захисту довкілля, особлива увага приділяється  школярам і дошкільнятам.

Фото із заходу Дні сталої енергії. Первомайський

Що б ви порадили громадам, які схожі на вашу за розміром, але ще не мають енергоменеджменту?

Вводити систему енергоменеджменту потрібно однозначно, навіть в невеликій громаді. Це потреба нашого часу – знати скільки ми споживаємо, контролювати споживання енергії та бути дружніми до природи.

Краще втілювати заходи з енергоефективності не поодиноко, а в комплексі. Водночас треба розуміти, що кожна будівля  особлива (як і організм людини) і до кожної будівлі потрібен персональний підхід. Тому в першу чергу потрібно проводити енергетичні обстеження всіх будівель громади, результатом яких є розробка заходів та рекомендації щодо підвищення рівня енергоефективності саме на цьому об’єкті.

Також порадили б щорічно розробляти комплексну програму з енергозбереження в громаді, що спрямована на ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів, зменшення їх споживання та втрат.

Чи є у вас досвід з ЕСКО? На скільки він позитивний?

У чотирьох об’єктах міста встановлено індивідуальні теплові пункти з погодним і погодинним регулюванням, що дозволяє уникати перетопів в будівлях. Є можливість зниження температури в нічний час, на вихідних, в режимі канікул та карантину. Всі заходи щодо встановлення індивідуальних теплових пунктів на бюджетних закладах за механізмом ЕСКО-договорів здійснюються коштом приватних інвестицій, без додаткових капіталовкладень зі сторони бюджету.

Місцева влада отримала окрім додаткової вигоди у вигляді зекономлених енергоресурсів та оновлення матеріально-технічної бази, також матеріальну вигоду внаслідок фіксованого відсотка економії на оплаті за енегоресурси, тобто інвестор не всі 100% економії забирає як повернення вкладень, а додатково залишає в бюджеті міста  кошти за 7-23% зекономленої теплової енергії (процент залежить від рівня вже виконаних енергоефективних заходів на об'єкті). Ці кошти можуть бути додатково спрямовані на різного роду енергоефективні заходи у даних закладах. 

ЗДО 14 після термомодернізації від НЕФКО

Економія теплової енергії по об’єктах – близько 14% в порівнянні з базовим рівнем споживання. На одному з ліцеїв стикнулися з низькою економією після впровадження енергосервісу, але після додатково впровадженого заходу – заміна вікон на енергозберігаючі (обласний та місцевий бюджет), прогнозовану економію було отримано. З мінусів – затримка технічного обслуговування встановленого обладнання, через віддаленість компанії що обслуговує  від громади.

Які ваші подальші плани в громаді у сфері енергоефективності?

Довгоперспективні плани громади – це покроково виконувати «План дій зі сталого енергетичного розвитку міста Первомайськ до 2030 року», так як наше місто долучилося до Європейської ініціативи  «Угода  мерів».

Встановлення вуличних ліхтарів на сонячних батареях в 4-х місцях міста в частині сквера, на подвір’ї ліцею №6, на дитячому майданчику

В короткій перспективі хотілося б доробити енергетичні обстеження всіх бюджетних закладів громади (зараз зроблено близько 40% експертних аудитів), поступово займатися термомодернізацією як бюджетних закладів, так і багатоквартирних житлових будинків. 

Добропільська міська територіальна громада

Карта громад. Ресурс - https://www.oporaua.org/longrid/map_2020.html

Проблеми неефективного і нераціонального витрачання ресурсів вимагають комплексного підходу до управління енергозбереженням та енергоефективністю бюджетних закладів, основними складовими якого є енергоменеджмент, енергоаудит та моніторинг. Тому для досягнення поставленої мети в місті Добропілля з жовтня 2016 року було впроваджено систему енергомоніторингу. До системи увійшли об’єкти соціальної сфери: освіти, охорони здоров’я, культури, спорту та адміністративні будівлі міста, а потім і всієї Добропільськької міської територіальної громади – загалом 65 будівель.

Після того як місто стало учасником проєкту «Енергоефективність у громадах II», у 2017 році співробітника відділу економіки міської ради призначили енергоменеджером та запровадили систему енергоменеджменту.

ДНЗ №34 «Вуглик». Добропілля

Дані з енергоспоживання серед бюджетних будівель показали, що завдяки впровадженню системи енергетичного менеджменту скорочення споживання енергоресурсів у порівнянні з попереднім роком досягло: 

• у 2017 році - електроенергії на 18%, вугілля на 20%;.
• у 2018 році - тепло - 21%; вугілля -19,5%; ел. енергія - 18,1%; 
• у 2019 році - тепло – 14,2%; вугілля - 54%; ел. енергія - 3%;
• у 2020 році - тепло – 6,7%; ел. енергія-12,2%; вода - 19,3%.;
• у 2021 році - вугілля - 5,0%; вода - 4,3%.

Отже, узагальнені витрати на енергоносії протягом 2017-2021 років зменшились сумарно на 7,395 млн. грн. за ці 5 років.

З моменту впровадження системи енергомоніторингу міська рада провела різні енергоефективні заходи в бюджетних будівлях:

• в 15 будівлях проведено енергоаудит;
• в 9 будівлях проведено комплексну термомодернізацію;
• 3 будівлі у процесі реконструкції (заморожені на час воєнного стану);
• 2 будівлі переведені з пічного опалення на централізоване;
• в багатьох замінені вікна на металопластикові, та проведені інші енергоефективні заходи.

На теперішній час на території Донецької області дуже важке становище. Повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну стало викликом для всіх сфер діяльності в Добропільській громаді. В зв’язку з тим, що багатьом мешканцям громади довелось евакуюватись, більшість бюджетних будівель не працюють, внесення даних до інформаційної системи енергомоніторингу ускладнено.

Як каже Станенко Тетяна, головна спеціалістка відділу економіки міської ради: «На даний час наша робота направлена на стабілізацію соціально-економічного потенціалу громади, збереження інфраструктури та вирішення актуальних проблем. Як тільки ситуація стабілізується, громада планує продовжити свій розпочатий шлях до енергетичної незалежності.

 

Добропільський НВК «Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 4 з поглибленим вивченням окремих предметів-дошкільний навчальний заклад»

Ніжинська міська територіальна громада

Карта громад. Ресурс - https://www.oporaua.org/longrid/map_2020.html

Енергоефективна діяльність почалася у Ніжині у 2016 році. Тоді було запроваджено програмний комплекс для збору та аналізу даних з енергоспоживання. У 2020 році в громаді було створено сектор енергоменеджменту та енергоефективності  відділу економіки та інвестиційної діяльності виконавчого комітету Ніжинської міської ради. У секторі працює дві людини: Ворона Денис Павлович, начальник сектора – енергоменеджер, та Кравчук Тетяна Іванівна, головна спеціалістка сектору.

Працівники сектору енергоменеджменту та енергоефективності  відділу економіки та інвестиційної діяльності виконавчого комітету Ніжинської міської ради.

Найбільшими перешкодами на шляху запровадження енергоменеджменту були недостатнє розуміння того, що повинен робити цей сектор, та необхідність залучення інвестиційних коштів. Для подолання цієї перешкоди почали брати участь у різних зустрічах та навчаннях, що організовують фонди та міжнародні проєкти (Угода мерів, Асоціація енергоефективних міст). Паралельно писали заявки в проєкти (ПРООН, USAID, GIZ).

Ще однією суттєвою перепоною в покращенні енергоефективності було нерозуміння на той час людей, навіщо це робити. Але оскільки з початку запровадження енергомоніторингу у 2016 році ведеться щоденний збір даних, то зараз вже всі завгоспи та інші відповідальні особи регулярно вносять дані - 50% закладів звітувало навіть в період активних бойових дій. Щоденний моніторинг дозволяє вчасно реагувати на аномальні показники споживання. Вже було два випадки, коли це дало змогу оперативно визначити проблему та вчасно її вирішити. Наприклад, в одній зі шкіл виявили споживання води на вихідних – вдалося скоротити його з 20 м3 до 4 м3 в день. За нинішніх тарифів – це економія 848 грн в день. Найчастіша проблема – це бачки, крани, технічні мережі в підвальних приміщеннях, які ніхто раніше не контролював.

Результати роботи в енергоефективності

Першим успішним енергоефективним заходом була заміна у 2017 році у м. Ніжин всіх ламп розжарювання та діодні. Загалом в місті було понад 2000 світлоточок, половина з них потребувала заміни ламп. 300 тис. грн інвестицій в цей проєкт повністю компенсувалися вже за 3-4 місяці.

Наступним заходом Ніжин активно підтримав теплі кредити. В рамках програми 10% коштів виділяло місто, 20% співфінансувала держава. В результаті діяльності по теплим кредитам:

• у 2020 громада компенсувала 19 кредитів фіз. особам. Загальна сума кредитів – 651 839 грн, сума компенсації – 65 184 грн. Ніжинська громада була єдиною в Чернігівській області, яка також співфінансувала 11 кредитів для ОСББ. Сума кредитів – 2 351 502 грн, сума компенсації – 226 361 грн.);
• у 2021 громада співфінансувала 14 кредитів фіз. особам (сума кредитів – 548 949 грн, сума компенсації - 54 895 грн.

Крім того, разом з НЕФКО в Ніжині зробили повну термомодернізацію Ніжинської гімназії № 10. Вартість проєкту складала 13 800 000 грн. І в результаті це дозволило досягти 40% економії енергії для закладу.

Ніжинська гімназія № 10 Ніжинської міської ради

З 2018 році у Ніжині було укладено 12 ЕСКО договорів, на загальну вартість 13 млн гривень.

У 2019 році загальна економія по 5 з ЕСКО проєктам склала вже 29%. У 2020 – 2021 – економія вже була 40% (бо почались карантини). Під час карантину ЕСКО допомогли корегувати споживання коли заклади пустували.

Загалом протягом 2019-2022 років завдяки ЕСКО контрактам зменшили витрати на оплату за теплоресурси на 3 млн гривень. З них лише управління освіти за ці роки зекономило понад 700 тис. грн. В гігакалоріях економія склала 1600 гігакалорій.

7 з 12 контрактів лише почали діяти у 2022 році, тому даних щодо економії поки немає, проте хотілося б відзначити готовність ЕСКО компанії працювати та стабільно виконувати свої зобов’язання навіть у воєнний час.

Енергоефективні плани в Ніжинській громаді.

• запровадити ЕСКО на тепломережах;
• вивчити питання переходу на альтернативні (бажано відновлюванні) види палива;
• перевід на щепу деяких котелень, когенераційні установки;
• перехід на автоматичний енергомоніторинг;
• залучення інвестицій на встановлення сонячних електростанцій;
• долучити до моніторингу вуличне освітлення та комунальні підприємства.

Що б ви порадили малим громадам, які ще не мають енергоменеджменту?

Вважаємо, що енергомоніторинг необхідно запроваджувати громадам будь-якого розміру. Необхідно починати роботу в цьому напрямі навіть, якщо не створюється окрема посада енергоменеджера або відділ, а лише як  додаткова діяльність для  спеціаліста.

Для отримання інвестицій від іноземних партнерів та ЕСКО для Ніжина важливим виявилось те, що вже були всі дані по всім будівлям завдяки програмі з енергомоніторингу.

Коростенська міська територіальна громада

Карта громад. Ресурс - https://www.oporaua.org/longrid/map_2020.html

Напрям енергоефективності розвивається в місті Коростень з 2010 року за ініціативи першого заступника міського голови Володимира Вигівського.

Поштовхом до розвитку напряму енергоефективності стала співпраця з партнерами:

• у 2015 році розробили План дій сталого енергетичного розвитку в рамках Угоди мерів;
• за сприяння USAID в місті була впроваджена система енергомоніторингу і менеджменту;
• у співпраці з Асоціацією енергоефективних міст та ГО «Екоклуб» розробили новий План дій сталого енергетичного розвитку та клімату Коростенської міської територіальної громади до 2030 року.
• у рамках проєкту з GIZ у 2021-2022 роках енергоменеджерка громади пройшла комплексне навчання разом з 32 громадами. Коростенська громада змогла розширити знання, визначити над чим далі працювати, напрацювати раціональний підхід до відбору будівель та вибору енергоефективних заходів.

За сприяння Української асоціації енергосервісних компаній та проєкта ГЕФ/ПРООН з енергоефективності в громадських будівлях в чотирьох закладах були впровадженні ЕСКО договори для встановлення ІТП з погодним регулюванням. За 3 роки у цих закладах досягли економії теплової енергії 760 гігакалорій – 1.8 млн грн. З кінця 2021 року також працює ЕСКО договір щодо вуличного освітлення, завдяки якому планується скорочення споживання при збереженні рівня освітлення.

Коростенська загальноосвітня школа №1

У 2022 році громада співпрацює з USAID “Говерла”, в результаті чого були отримані генератори для безперебійної подачі тепла і роботи громадських закладів.

Досягнення у сфері енергоменеджменту та моніторингу

Наразі всі 90 будівель бюджетної сфери міста внесені до системи енергомоніторингу. Коли до міста додались інші будівлі громади – вони почали також звітувати енергоменеджерці, проте їх поки що не включено в програму з енергоменеджменту.  

Закладам освіти вдалося налагодити гарну співпрацю з установами тепло- і водопостачання. Їм виставляються рахунки згідно з даними енергомоніторингу, що дозволяє суттєво економити час і людський ресурс.

З 2015 року середня економія енергоресурсів лише внаслідок енергоменеджменту становить в середньому 5%. За ці 7 років існування системи енергоменеджменту досягли раціонального споживання ресурсів, тому для подальшого зменшення споживання потрібні більш затратні енергоефективні заходи та суттєві інвестиції.

Гарним напрацюванням, яким би громада хотіла б поділитись, став конкурс енергоефективних проєктів серед шкіл, який проводиться у громаді щороку. До конкурсу залучені учні та колективи на чолі з вчителями, які розробляють проєкти для покращення своїх закладів,  проєкти переможців потім фінансуються з бюджету. Таким чином діти вже в закладах отримують досвід і розуміння того, для чого потрібна енергоефективність.

Чи впливає гендер на роботу енергоменеджерів?

Під час проведення дослідження зі стану енергоменеджменту в громадах, з’ясувалось, що 53% респондентів – це жінки, що йде в розріз із загальним уявленням про те, що енергетика – «чоловіча» сфера. Тому ми запитали енергоменеджерок із громад, які допомагали писати цю статтю, про їх досвід роботи в цій сфері як жінок.

Сергеєва Анна, головна спеціалістка відділу місцевого економічного розвитку управління економіки виконавчого комітету Коростенської міської ради:

«В цій сфері однаково можуть працювати як жінки, так і чоловіки. Якщо людина розуміє цінність енергоефективності, в неї буде бажання вирішувати завдання, які перед нею стоять, а всьому іншому можна навчитись. Зараз є багато можливостей для навчання, в тому числі і онлайн. Тепер не потрібно шукати літературу, як раніше у бібліотеках. Навіть інструкцію роботи приладу можна легко знайти онлайн. А також цінним є спілкування з партнерами. За роки роботи з’явились контакти людей, які допоможуть, з якими можна порадитись.

Є свої складнощі і плюси роботи енергоменеджеркою. Один з викликів для мене – це те, що я працюю одна, і не маю команди. Тому хочу порадити тим громадам, де тільки починається ця робота, завчасно думати про команду, і не покладати все на одну людину.»

Русой Галина, головна спеціалістка відділу ЖКГ, інфраструктури та енергоефективності Хотинської громади

«На роботу енергоменеджерки мене запросили тому, що був досвід роботи з проєктною документацією. Спеціального досвіду в сфері енергетики для цього не потрібно. Гендерні питання не створювали перепон у роботі. Також завгоспи жінки, з якими ми працюємо, добре справляються зі своєю роботою.

Кандиба Альона, головна спеціалістка сектору стратегічного розвитку та інвестицій відділу економіки міста Первомайськ.

«Досвід роботи в сфері енергоменеджменту у мене 5 років. Гендерні аспекти не заважали виконувати мої посадові обов’язки. Результат залежить не від однієї людини, а від злагодженої роботи команди, що працює на благо громади.»