Посилання на джерело:

https://balkangreenenergynews.com/recommend-esco-model-municipalities-and-public-sector/ (English version)

 

Чи енергоефективність важлива для Сербії?

 

Енергоефективність важлива для Сербії, адже посилюється енергетична безпека країни, підвищується конкурентоспроможність економіки, енергоефективні заходи сприяють регіональному розвитку. Негативний вплив енергетичного сектору на навколишнє середовище та видатки бюджету на енергоресурси зменшується, а стандарти рівня життя громадян покращується. Відповідно до Стратегії розвитку енергетичного сектору Республіки Сербія до 2025 року з прогнозами до 2030 року, енергоефективність стимулюється як нове джерело енергії.

Які зобов'язання Сербії щодо підвищення енергоефективності, особливо в громадських будівлях?

Зобов'язання виникли під час підписання Договору про Енергетичне Співтовариство, а також після переговорів з Європейським Союзом про приєднання. Відповідно, у 2010 році, прийнявши перший план дій, Сербія прийняла зобов'язання досягти 9% загальної економії енергії протягом дев'яти років, до 2018 року. Третій план дій, прийнятий наприкінці 2016 року, передбачає, що до кінця 2018 року державний та комерційному сектор збереже 158,1 тис. тонн нафтового еквівалента. За даними цього плану, в період з 2010-2015 роки досягнуто близько 50% енергозбереження, у той час як у державному та комерційному секторі досягнуто 60% від цільового показника цього сектору.

З метою досягнення поставлених цілей, Закон про ефективне використання енергії, прийнятий у 2013 році, передбачає запровадження системи енергоменеджменту для великих споживачів та державного сектора. Окрім того, суб'єкти державного сектору, яким необхідно впровадити цю систему, зобов'язані, починаючи з 2017 року, заощаджувати 1% споживання первинної енергії на рік, що відповідає політиці ЄС, щодо сприяння підвищенню енергоефективності у державному секторі.

 

Який стан енергоефективності в державному секторі? Який потенціал? Де можна досягти найбільших заощаджень?

Найбільша потужність, безумовно, у будівельному секторі, на який  припадає найбільша частка споживання енергії (близько 40%) та в секторі домогосподарств, незалежно від того, чи стосується це відновлення, реконструкції будівель, використання більш ефективних пристроїв чи ефективної системи опалення. В Сербії, як і в ЄС та сусідніх країнах, реалізація проектів у цьому секторі є одним з найбільших викликів.

 

Яким чином уряд заохочує державний сектор та органи місцевого самоврядування?

 

Згідно із Законом «Про ефективне використання енергії» існує кілька регуляторних механізмів. Крім зобов'язання щодо застосування системи енергоменеджменту, існує Правило про мінімальні критерії енергоефективності в державних закупівлях. Законом також передбачені такі механізми, як бюджетний Фонд для підвищення енергоефективності та можливість застосування моделі ЕСКО для фінансування підвищення енергоефективності та використання енергетичних послуг. Протягом 2014-2016 років Фонд фінансував виконання трьох публічних повідомлень для громадських об'єктів та органів місцевого самоврядування. Вони стосувалися шкіл, дитячих садків, центрів охорони здоров'я та муніципальних будівель. Всього підписано 39 контрактів на суму 230 млн. гривень та 500 тис. доларів США від ПРООН. За оцінками, енергозбереження становить 40%. На жаль, кошти дуже мізерні по відношенню до реальних потреб, і Міністерство докладає великих зусиль для їх збільшення.

 

Беручи до уваги, що ресурси  держави і муніципалітету обмежені, і що великі фінансові ресурси необхідні для запровадження енергоефективності багатьох об'єктів, чи може приватно-державне партнерство (ППП) бути одним з рішень?

 

Міністерство бачить державно-приватне партнерство як один з важливих механізмів фінансування проектів підвищення енергоефективності в державному секторі, про що йдеться у всіх планах дій. Ці проекти, на відміну від інших, виплачуються залежно від впроваджених заходів, протягом більш короткого або тривалого періоду, що дає можливість використовувати спеціальний тип ППП. Відповідно до ЕСКО-моделі контрактних енергетичних послуг, приватний партнер, на додаток до фінансування проекту, гарантує, виходячи зі своєї експертизи, економію, яку необхідно досягти і з якої сплачується плата протягом контрактного періоду, приймаючи на себе більшість ризиків. Це енергетичні послуги з гарантованим ефектом.

За допомогою Регіональної програми енергоефективності (РЕЕП) муніципалітетам надається технічна допомога для проектів на основі моделі ЕСКО.

З метою сприяння впровадженню концепції ЕСКО, на основі Закону «Про ефективне використання енергії» Міністерство прийняло Положення про визначення моделі договору про надання енергетичних послуг для впровадження заходів з підвищення енергоефективності, коли договірна сторона є державний сектор, що визначає контрактні моделі для громадських будівель та освітлення, та являється формою ППП. Ця модель контракту є обов'язковою для державного сектора.

У той же час, через Регіональну програму енергоефективності (РЕЕП), фінансовану Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), Міністерство надало технічну допомогу муніципалітетам у підготовці та реалізації перших проектів на основі моделі ЕСКО.

Очікується, що це буде один з важливих інструментів для задоволення вимог нової Директиви про енергоефективність для підвищення енергоефективності в центральних урядових будівлях. Враховуючи це, я рекомендую застосувати модель ЕСКО, а також використовувати технічну допомогу ЄБРР для підготовки проектів до муніципалітетів, а також до всього державного сектору.

 

Чи використовують муніципалітети та міста ППП як модель підвищення енергоефективності? Якщо вони цього не роблять, то які перешкоди?

 

Більше чверті від загальної кількості проектів ППП, які отримали позитивний відгук від Комісії з питань ППП, спрямовані на підвищення енергоефективності на місцевому рівні, насамперед шляхом модернізації громадського освітлення за моделлю ЕСКО. Вважається, що публікація стандартизованої обов'язкової моделі контракту в Правилах сприяла розвитку такого роду проектів, і ще очікується більш широке використання цієї моделі. Оскільки ЕСКО та ППП все ще є чимось новим для більшості міст та муніципалітетів, необхідна подальша робота щодо пропаганди та навчання державного сектору.

 

Що було зроблено досі щодо законодавчої бази? Скільки і що робить держава для просування важливості енергоефективності та підвищення обізнаності про неї?

 

Два закони мають вирішальне значення - щодо ефективного використання енергії та щодо планування та будівництва. У той час як перший закон охоплює застосування широкого спектру регуляторних заходів та стимулів у всіх секторах енергоспоживання, другий, з його указами, встановлює умови щодо енергетичних показників для нових та реконструйованих будівель.

Розробка проектів нормативно-правових актів, що вводяться в дію, знаходиться на завершальній стадії, в той час як необхідне його вдосконалення. У зв'язку з обмеженими бюджетними ресурсами, Міністерство не здійснює класичних заходів з підвищення обізнаності для широкої громадськості, але активно веде зустрічі та проекти. Крім того, очікується, що впровадження Закону про ефективне використання енергії, і насамперед запровадження систем енергоменеджменту та енергоменеджерів, інтенсивно сприятиме питанням енергоефективності та економії енергоресурсів.

 

Чи існують на державному рівні проекти для шкіл, закладів охорони здоров'я, судів?

 

У співпраці з ЄБРР Міністерство розпочало роботу з визначення проектів, які б поліпшили енергоефективність за допомогою моделі ЕСКО, і очікується, що перші пілотні проекти будуть запущені найближчим часом, а їх підготовка та впровадження будуть підтримані технічною допомогою. Крім того, уряд Сербії дозволив Міністерству охорони здоров'я проводити відновлення системи опалення під її юрисдикцією за моделлю ППП.